Репери у Львові, або як колись вимірювали висоту

Репер, або реперна точка, є географічною точкою, висота якої була виміряна та зафіксована на високоточному рівні. Висота реперної точки розраховується відносно висоти довколишніх реперів у мережі поширюючись від фундаментального репера (точка, яка фіксує висоту до найвищої точності). Репери використовуються такими професіоналами, як геодезисти, інженери та картографи.

У 1880-1888 роках кафедра геодезії Львівської політехніки створила в Львові першу нівелірну мережу, яка складалась з 18-ти реперів. Ця мережа використовувалась при спорудженні першої каналізаційної системи у Львові. (Галицька державна нівелірна мережа була створена Військово-Географічним інститутом у Відні в період між 1888 та 1892 роками).

Нівелірна мережа створена Д. Зброжеком у Львові

Фундаментальний репер Львова був встановлений на стіні головного корпусу Львівської політехніки 1880 року відомим астрономо-геодезистом, ректором Львівської політехніки, професором Домініком Зброжеком (Dominik Zbrozhek).

Ось перший репер з пам’ятною табличкою на честь Домініка Зброжека:

“Z. W.” значить «знак висоти» (“znak wysokosci”)

Стінна марка
а – латунний зрізаний конус у стіні;
б – чавунна табличка з надписом Z. W. (Znak wysokosci);
в – сучасний вигляд.

Репери часто розміщувались на церковних спорудах та інших будівлях громадського значення. Лише декілька з оригінальних 18 реперів ще досі можна побачити на фасадах будівель Львова. Інші з них або знаходяться під шаром штукатурки або були усунуті.

Я віднайшла кілька з перших реперів (окрім вищезгаданої, яка розміщена на фасаді Політехніки), а також місця розміщення усунутих точок.

Наступна група реперів (принаймні, так мені видається, як видається і те, що вони були встановлені за часів панування Австрії) є круглої форми але теж мають ініціали «Z.W.». Одна з них є на фасаді колишньої церкви Богоматері Неустанної Помочі, інша на будівлі яка, на мою думку, була якоюсь урядовою будівлею (так як на її фасаді є герб міста Львова), і третя є на фасаді старого залізничної станції Личакова (побудованого в 1906 році, та залізна дорога закрита вже десятиліттями).

Повз наступного репера я проходила тисячу разів, перш нідж його помітила – він розташований на фасаді Львівської міської ради. На репері вказано «znak wysokości», орел (герб Польщі), та літери «P. N.», ймовірно вони значать «Polska Norma» («Польський стандарт») або «Poprawka Normalna» («Стандартне коригування»). Як свідчить наявність на ній герба Польщі, він був розміщений у міжвоєнний період, коли Львів був частиною Другої Польської Республіки.

Моєю здогадкою є той факт, що з наступних груп реперів це були маленькі круглі металеві позначки з номерами, які й досі можна побачити на будівлях Львова. Мабуть, вони також розміщувались у перед радянський період.

Існує також кілька різних видів з радянських часів. Як правило, вони мають якісь літери, а також часто номери.

УКР ГИИНТИЗ – абревіатура російською:  Український державний інститут інженерно-технічних розвідок. (До прикладу, в якомусь інституті ГИИНТИЗ викладались такі дисципліни як: геологія, геодезія, геофізика)

ПОЛИГ = скорочення від «полігонометрія» – спосіб побудови геодезичних мереж
ГУГК = Головне управління геодезії та картографії
3072 = номер марки в реєстрі з геодезичним описом її місцезнаходження

Дивіться також: German-Language Benchmark in Lviv

Автор: Арета Ковальська

4 thoughts on “Аграфи на фасадах Львова

  1. […] Аграфи повсюдно поширені у місті Львові, оскільки вони є присутніми на більшості будинків вісімнадцятого та дев’ятнадцятого століття, ділиться інформацією портал Тіні Забутої Галичини.  […]

  2. Дуже цікава інформація . Я теж маю копію народження свого батька (останній варіант) , s.Bachow , Przemysłanski powiat ? , підписана от. Сембратовичем. Хотілося б дістати копії? Таких книг, де також служили мої прапра пра родичі, священики.

  3. Якщо Ваша ласка, підкажіть, де саме знаходиться віконечко з жіночими профілями? Хотілося би побачити наживо…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *