Я вже досить багато разів була у Перемишлі – чи то у справах чи просто, щоб провести гарний день у затишному місті на річці Сян. А коли я там, то звичайно завжди шукаю сліди минулого, в тому числі написи-привиди.

Мені вдалося знайти кілька довоєнних написів-привидів. Всі, котрі я знайшла, польською, крім одного, який українською. У Перемишлі колись жили багато українців, тому не дивно знаходити українську мову в місті, яке зараз знаходиться за кордоном сучасної України. Але незважаючи на те, що було багато українців, все одно до Другої світової війни польська мова була державною і домінуючою у Перемишлі, як і у всіх Галицьких містах, тому і більшість написів польською.

Протягом останніх декількох років, цей напис частково звільнили з-під штукатурки.

У Перемишлі я теж знайшла фарбовані скісні смуги – схожі на ті, які є у Львові. Вони датуються міжвоєним періодом, коли Перемишль, як і решта Галичина, був у складі Польської Республіки. У міжвоєний період, “Червоно-білі смуги на дверних каркасах вказували, що у певній крамниці продавались сигарети, сірники та цукор, товари народного споживання, які регулювались державною монополією.” (Джерело: веб-сайт «Музей Голокосту – США».)