Станиславів на роверах

Наталія Храбатин У міжвоєнному Станиславові не автомобіль, а саме ровер став не розкішшю, а засобом пересування. Тогочасна реклама закликала: «Кожен робітник і ремісник повинен мати добрий ровер з легким бігом…». І справді, в Станиславівському воєводстві на 1938 рік було зареєстровано біля 30 тисяч роверів, що значно більше, ніж усіх інших […]

Read More

Скребачки у Перемишлі

Саме у Перемишлі я вперше дізналася що таке скребачка. Спочатку я їх помітила у Львові, але лише побачивши у Перемишлі, я дізналася від подруги, що це пристосування для чищення взуття перед входом у будівлю. З того часу і розпочалася моя любов до цих “призабутих” предметів. У Львові цих слідів минулого […]

Дрогобич. Історія однієї цеглини

Григорій Сивохіп Знахідка незвичної цеглини з загадковим клеймом неабияк спантеличила “мисливця” за цеглою – цегеліста. На прямокутному сліді від клейма проглядався якийсь графічний візерунок. Його не вдалось ідентифікувати через значне пошкодження цеглини вологою. Маркування цегли має свою усталену традицію. Конкуренція між виробниками цегли виробила необхідність позначати свою продукцію. Клеймо повинно […]

Сліпі вікна у Львові

На багатьох старших будинках Львова я почала помічати «вікна-привиди». Спочатку я думала, що це вікна, які свого часу були замуровані. Однак, дослідивши це питання, я дізналася, що насправді (принаймні у більшості випадків) це «сліпі вікна» — архітектурні елементи, що виглядають, як вікна, але без отворів. Вони використовувалися для збереження гармонійності […]

Оберіг для дому: Шестипелюсткова розетка на стелях в галицьких домівках

Шестипелюсткова розетка Шестипелюсткова розетка – квітковидний символ, утворений сімома кругами, що налягають один на одного. Складніша версія – 7 та 19 переплетених між собою розеток (остання у культурі Нью-ейдж отримала назву «Квітка життя»). Розетка –стародавній символ, який використовувався різними культурами та релігіями протягом тисячоліть. Розетка є солярним символом і в багатьох […]

Історія дрогобицької цегельні на Заліссі

Григорій Сивохіп В Дрогобичі на Заліссі збереглась до цього часу єдина з п’яти кільцевих печей для обпалювання цегли, які працювали в післявоєнний період. Це – унікальна інженерна споруда конструкції німецького інженера Фрідріха-Едуарда Гофмана (Friedrich Eduard Hofmann, 1818-1900). Він у 1857 р. блискуче вирішив інженерну проблему – винайшов безперервно діючу глинообпалювальну піч, […]

Старі маркувальні таблиці для гідрантів та клапанів у Львові

Маркувальні таблиці, що інформують про місця розташування гідрантів і клапанів, легко зауважити по усьому Львові. Їх кріпили до фасадів будинків для легкого знаходження навіть за умов заболочених чи засніжених доріг. З’явились ці таблиці з впровадженням сучасної каналізації та водогону, тобто більшість походить з австрійських часів, проте деякі трапляються і з […]

Довоєнні назви вулиць та їх позначення у Львові

Зважаючи на те, як часто у Львові змінювалися назви вулиць та офіційні мови, можна лише дивуватися, як ми ще досі знаходимо по всьому місті таблички з назвами вулиць з попередніх епох.  Та, насправді, з довоєнних польськомовних адресних табличок залишилось досить багато (іноді буквально схованими під шаром фарби, або штукатурки) по […]

Візенберг: тіні галицької Німеччини

Краєзнавчо-туристичний портал “Край” Наприкінці ХVІІІ століття внаслідок поділу Польщі Галичина потрапила під австрійську корону. Одним з наслідків цього геополітичного здвигу стала програма заселення наших земель німецькими колоністами – в такий спосіб австрійська влада вирішила підняти економіку відсталого на той час краю і частково здійснити його германізацію. Німецькі мігранти отримували своєрідний стартовий […]

Хто і як розбудовував Станиславів сто років тому

Наталія Храбатин На будівельників попит був завжди, й в усі часи цей фах давав заробити на кусень хліба з маслом. Чудові станиславіські будівлі, декотрі навіть гордо названі іменами власників Басса, Гаусвальда, Гравера, насправді, окрім архітекторів, мають ще й інших авторів – будівельників, імена яких годі шукати в архівах. А як […]

Ковалі старого міста: Хто і як працював з металом у Станиславові сто років тому

Наталія Храбатин В Україні коваль завжди був шанованою людиною. Високий соціальний статус ковальського ремесла закономірний: у свідомості людини до індустріальної епохи обробка металу взагалі межувала з магією, з таємним знанням. Від коваля значною мірою залежало саме виживання спільноти, тож не випадково український фольклор часто зображає його чарівником або могутнім богатирем, […]