Саме у Перемишлі я вперше дізналася що таке скребачка. Спочатку я їх помітила у Львові, але лише побачивши у Перемишлі, я дізналася від подруги, що це пристосування для чищення взуття перед входом у будівлю. З того часу і розпочалася моя любов до цих “призабутих” предметів. У Львові цих слідів минулого […]

Щоб віднайти сліди довоєнного минулого Львова, не слід забувати час від часу дивитися собі під ноги. І справді, у нас під ногами лежать сотні люків від каналізаційних, чи водостічних мереж, які служать місту ще з довоєнних часів. Ці, вилиті з металу плити, ще з часів австрійського і польського панування приховують […]

Маркувальні таблиці, що інформують про місця розташування гідрантів і клапанів, легко зауважити по усьому Львові. Їх кріпили до фасадів будинків для легкого знаходження навіть за умов заболочених чи засніжених доріг. З’явились ці таблиці з впровадженням сучасної каналізації та водогону, тобто більшість походить з австрійських часів, проте деякі трапляються і з […]

Зважаючи на те, як часто у Львові змінювалися назви вулиць та офіційні мови, можна лише дивуватися, як ми ще досі знаходимо по всьому місті таблички з назвами вулиць з попередніх епох.  Та, насправді, з довоєнних польськомовних адресних табличок залишилось досить багато (іноді буквально схованими під шаром фарби, або штукатурки) по […]

Наталія Храбатин Як і сьогодні, сто років тому очільники міста, безумовно, хотіли бачити Станиславів затишним і доглянутим, тобто, як тепер кажуть, європейським. Ще молодший син Андрія Потоцького Йосип (1673-1751 рр.), ставши власником міста у 1691 році, планував викласти вулиці річковим каменем. І це йому частково вдалося. Про це свідчить те, […]

Наталія Храбатин На будівельників попит був завжди, й в усі часи цей фах давав заробити на кусень хліба з маслом. Чудові станиславіські будівлі, декотрі навіть гордо названі іменами власників Басса, Гаусвальда, Гравера, насправді, окрім архітекторів, мають ще й інших авторів – будівельників, імена яких годі шукати в архівах. А як […]

Перша водопровідна система у Львові була побудована в 1407 році. Німець Петер Штечер був відповідальний за розробку планів будівництва водозбірників та водопровідних труб. Оскільки інформація про прокладання труб була строго засекречена, жодних документів з точним розташуванням ранніх об’єктів водопостачання не знайдено. Перші водозбірні скоріше за все знаходились на Личаківських пагорбах, […]

Одним з залишків вугільної інфраструктури є ручний вантажний ліфт. Вугілля повинно було транспортуватись у внутрішні дворики будинків по доріжкам, які розташовувались у в’їзних брамах. А потім це вугілля мало подаватись своєрідним ліфтом із внутрішнього подвір’я на кожен поверх. Таке транспортування було значно зручнішим аніж перенесення вугілля по сходах, і також […]

За часів австрійської монархії (Галичина увійшла до складу австрійської імперії у 1772 році), будинкам присвоювалися конскрипційні номери, які до 1871 року слугували як адресні. (Дивіться також зразки конскрипційних номерів у інших містах австрійської монархії: у Відні, Клостернойбурзі та Перемишлі). “Будинкові номери, також відомі як конскрипційні номери, походять з часів австрійського […]

Репер, або реперна точка, є географічною точкою, висота якої була виміряна та зафіксована на високоточному рівні. Висота реперної точки розраховується відносно висоти довколишніх реперів у мережі поширюючись від фундаментального репера (точка, яка фіксує висоту до найвищої точності). Репери використовуються такими професіоналами, як геодезисти, інженери та картографи. У 1880-1888 роках кафедра […]