Я обожнюю написи-привиди. Ці відголоски минулого є однією з моїх найулюбленіших частин міської історії. Хвилювання переповнюють мене щоразу, коли знаходжу нові написи.

Написи-привиди (з англійської “ghost signs“) — це старі написи, які виконувались вручну, зберігалися на будівлі протягом тривалого часу та інформували про перелік продуктів, товарів чи назви компаній, що вже не існують. Вони датуються в основному кінцем ХІХ – початком ХХ ст., коли вивіски малювались майстрами прямо на стінах будинків. Починаючи з 1960-х років почав використовуватись новий вид реклами і стара практика рекламного розпису почала вважатись застарілою.

З моїх спостережень написи-привиди у Галичині та Львові відрізняються від тих, які я знаходила в Європі та Сполучених Штатах. На Заході написи-привиди здебільшого  знаходяться по бокам цегляних будівель і рекламують бренд або продукт, в той час як у Галичині багато написів (принаймні ті, що досі збереглися) розміщувались на фасаді магазинів, щоб інформувати про товари, які є у продажу. Більшість зразків, що залишились видимими до тепер рекламують продукти харчування, такі як сир, масло, чай чи інші товари:  взуття, капелюхи, шкільне приладдя та одяг.

Львівські написи-привиди написані польською, івритом, німецькою та українською — чотирма основними мовами, якими розмовляли у довоєнній Галичині. Але все-таки більшість із них  таки є польською мовою.

Одним з таких написів, який зберігся найкраще, у Львові є колишня молочарня. Перелік молочних продуктів що продавалися, був нанесений на фасад магазину, кожна колонка була  написана іншою мовою: на івриті, німецькою і польською (зліва на право).  На старому фото будівлі  зображено період, коли написи ще не були «привидами», а виконували свою першочергову функцію: інформувати містян, що говорили різними мовами про товари, що продаються в магазині.

Написи і досі видніються сьогодні, але вони є «привидами», бо будівля вже давно не є молочарнею, а всього лиш копір-центром. Таким чином, окрім реклами сметани та молока, сучасні написи інформують містян про послуги, які надає копі-центр.

Фасад так виглядав до 2012 р.:

Зараз так виглядає:

Є і багато інших написів-привидів по місту. Деякі з них пережили цілі епохи, деякі тільки недавно віднайшли, інші майже зовсім вицвіли, а з деяких збереглись тільки окремі літери.

Ось деякі приклади польською, що рекламують різноманітні товари, включаючи «сир, яйця, молочні продукти, щоденні…, шкільне приладдя, боби»:

Їдиш

Українською/кирилицею

Німецькою

Знайдені: Загублені, Відновлені чи Звілнені

У Великій Британії та Сполучених Штатах багато з написів пережили різні періоди, залишились незафарбованими навіть після того як їх зміст ставав неактуальним. Проте під час знесень старих будівель часто віднаходять все нові написи.

У Галичині ситуація трошки інша  переважно через її радянську історію. Коли СРСР прийшли до влади після Другої світової війни більшість написів були заштукатурені або зафарбовані. Однією з причин цього було витіснити присутність будь-яких інших мов, окрім російської з поля зору у місті.  Ще однією з причин було те, що більшість з цих магазинів перестали існувати, оскільки приватний бізнес був експропрійований.

Протягом десятиліть багато з цих написів були приховані під шарами фарби. Деякі почали проявлятись, коли штукатурка чи фарба тріскалась і відпадала, інші – під час реставрації будинків, особливо у пострадянський період. Нажаль, більшість з тих написів, що віднаходились під час реставрації, поставали перед очима містян лише на декілька годин, а потім знову зафарбовувались і вже втрачались назавжди. Проте,  популярним є також збереження і відновлення написів-привидів, адже поціновувачів  довоєнної історії Львова стає дедалі більше.

Тут приклади написів, які багато років були видні, але врешті-решт зникли:

Ці написи (на їдиш і польській) можна було бачити лише на кільки годин, коли робився ремонт влітку 2011 року:

Ще пару прикладів написів, якi не довго прожили:

Коли ці написи були розкриті у 2012 році, власиники кав’ярні вирішили їх зберегти:

Не лише час і погода розкривають написи — іноді курйозні люди самі їх звільняють, власними руками повертають дорадянську історію:

Багатошарові написи-привиди

Іншим цікавим феноменом (який також досить поширений і на Заході) є багатошарові написи-привиди — коли навіть старіші написи видніються під новим шаром фарби. Написи регулярно перемальовувались, щоб йти в ногу з останніми трендами дизайну та кольору, а також, щоб інформувати про актуальні продукти і послуги.

Цей напис із зображенням капелюхів — мій улюблений. Зверніть увагу на те, ще під фарбою видно капелюхи-привиди:

Скісні смуги

Унікальною особливістю рукописних знаків Львова (Галичини) є наявність кольорових смуг,  якими позначались певні види магазинів.

Написи-привид всередині будівель

Не тільки на фасадах будівель, але й у під’їздах і коридорах розміщувались рекламні та інформаційні оголошення.

Любов до написів-привидів

Написи-привиди прекрасні: вони додають чарівності місту, допомагають нам відчути атмосферу старого міста.  Вони є нагадуванням про різні епохи — не тільки про ті, коли місто було позбавлене неонових вогнів  та громіздких пластикових конструкцій, а й про багатокультурне й багатомовне минуле міста. Вони допомагають нам зрозуміти як люди жили раніше і якими товарами і продуктами користувались.  Вивіски ручної роботи самі по собі були формою мистецтва, в яку люди вкладали багато часу і зусиль, усвідомлюючи важливість естетичності навіть у повсякденному житті.

Я з нетерпінням очікую відкриттю того, що й досі ховається під шарами часу і тим новим посланням, які ми отримаємо з минулого.

Ця прекрасна фреска у Пасажі Андреоллі, яка швидко руйнується (більша частина вже зруйнована) була намальована художниками авангардної групи під назвою «Артес», що існувала у Львові протягом 1929-1935 років.

Текст і фото: Арета Ковальська