Щоб віднайти сліди довоєнного минулого Львова, не слід забувати час від часу дивитися собі під ноги. І справді, у нас під ногами лежать сотні люків від каналізаційних, чи водостічних мереж, які служать місту ще з довоєнних часів. Ці, вилиті з металу плити, ще з часів австрійського і польського панування приховують різні об’єкти комунальної інфраструктури, такі як каналізаційні труби, водостічні решітки, водопровідні труби, електричні та телефонні проводи, гідранти, та ін. Вони досі продовжують виконувати свою первинну функцію — захищати доступ від сторонніх осіб, хоча ті фірми, і навіть ті держави, в яких вони були виготовлені, давно вже припинили своє існування, а мови їхніх написів втратили офіційний статус. 

На більшості елементів інфраструктури міста, які ми знаходимо, написи були зроблені польською — офіційною мовою Галичини, починаючи з другої половини ХІХ століття до Другої світової війни. Написи на люках часто містять назву фірми-виробника та назву міста, у якому вони були виготовлені (у більшості випадків Lwów), а інколи ще й вид люка, наприклад kanalizacja (каналізація).

Каналізаційні люки для львівських вулиць виготовляли різні фірми. Зустрічаються такі назви фірм: Ferrum Lwów, Perkun Lwów, Ant. Kunz., Ed Manchun, Іnż Słowik, Podhorodecki, та ін. Часто ці фірми володіли заводами, на яких створювали широкий асортимент виробів з металу. Наприклад, фірма Perkun Lwów окрім каналізаційних покришок виробляла також  металеві раковини, обладнання для дистиляції та парові котли. На заводі по виготовленню водних труб і насосів Антоніна Кунца, заснований в Границе (зараз Чехія), який мав свої відділи у Празі та Львові, вироблялися для Львова каналізаційні люки, люки для систем водопостачання і водостічні решітки — все те, що ми й досі можемо побачити на вулицях міста. (Фірма Антоніна Кунца також спорудила систему водопостачання у Мукачево та у 1935-му році встановила там пожежний гідрант. Більше про це можна почитати тут)

Люки стрічних труб

Люки, виготовлені у Відні

Біля Будинку вчених знаходяться три металеві плити з німецькомовними написами, які були виготовлені у Відні. Це єдині чотирикутні люки у Львові.

Люки гідрантів

Люки від мережі водопостачання

Ці невеликі люки захищають обладнання, сполучене з мережею міського водопостачання, особливо стопорні клапани (польською zasuwa). Біля багатьох таких люків, особливо тих, які покривають стопорні клапани та гідранти, на будівлях прикріпляли табличку, на якій позначали відстань до об’єкту в метрах.  Це робилося для того, щоб можна було легко віднайти об’єкт, навіть якщо він покривався шаром снігу, чи бруду. Для більш детальної інформації читайте мою статтю Старі гідранти та таблички-вказівники для стопорних клапанів. «Pomiar miasta» польською означає «вимірювання міста». PPML — ймовірно скорочення від Punkt Pomiaru Miasta Lwów (точка вимірювання для міста Львова). Це якось пов’язано зі створенням плану каналізації, водопроводу міста.

Люк електромережі

На цих люках бачимо написи «Miejska Elektrownia», що значить «міська електростанція».

Люк телефонної мережі

А на цьому написано «Polska Akcyjna Spółka Telefoniczna», що означає «Польська акціонерна телефонна компанія», яка була заснована у Варшаві 1922-го року.

Водостічні решітки

На відміну від каналізаційних люків, на багатьох водостічних решітках вказані дати. Найстаріша з них датується 1902-м роком. Є багато решіток з кінця 1930-х років, особливо з 1939-го. І знову бачимо знайомі назви фірм, такі як Ed. Machan Lwów, A. Kunz Lwów, Szczerbanowicz, і Іnż Słowik, які виготовляли всі види люків, а крім того і інші товари з металу.

Не рідко можна натрапити на граматичні помилки в історичних написах і знаках. Внизу на першому зображенні бачимо правильний напис «Lwowska Fabryka», в той час, як на другому пропущена друга літера «w»: “Lwoska Fabryka.”

***

Хоча ще багато цих історичних перлин досі плаває по львівському морі бруківки та асфальту, вони, як і всі історичні артефакти, не вічні. Написи на багатьох з них затерті мільйонами ніг, що по них ступали. А деякі викрадені і здані на металобрухт. Тож не забувайте час від часу дивитися собі під ноги!

Автор: Арета Ковальська
Переклад: Оксана Карпа