Оберіг для дому: Шестипелюсткова розетка на стелях в галицьких домівках

Шестипелюсткова розетка

Шестипелюсткова розетка – квітковидний символ, утворений сімома кругами, що налягають один на одного. Складніша версія – 7 та 19 переплетених між собою розеток (остання у культурі Нью-ейдж отримала назву «Квітка життя»). Розетка –стародавній символ, який використовувався різними культурами та релігіями протягом тисячоліть.

Шестипелюсткова розетка  і  «Квітка життя»

Розетка є солярним символом і в багатьох культурах її наділяли магічною силою. ЇЇ часто зображали на одвірках, на балках на стелі, хрестах, карнизах, гербах, побутових предметах, меблях, музичних інструментах, предметах ритуального вжитку, та на надгробках.

Стародавні слов’яни пов’язували розетку з головним язичницьким богом Перуном – богом грому і блискавки, та вірили, що вона вмилостивить громовержця та вбереже від блискавки. Тому в українській мові її також називають символом Перуна, або громовим знаком.

Розетки на дерев’яних балках стель

Колись давно стелі в будинках зазвичай підтримували за допомогою дерев’яних сволоків (польською «sosręb»), які можна було побачити як в дворянських палацах, так і в будинках міщан. На початку ХХ століття їх можна було зустріти в деяких регіонах, зокрема в Карпатах.

Сволок був не лише важливим архітектурним елементом будинку, але й мав декоративне та символічне значення. Посередині сволока вирізьблювали розетку, щоб захистити хату від лиха, особливо від пожежі. Крім того на сволоку могли вирізьблювати дату спорудження дому, декоративні узори, ім’я господаря, ім’я теслі, сентенції, або релігійні символи. Таким чином сволок був своєрідною метрикою будинку.

Детальну інформацію про використання сволоків і розеток в архітектурі галичан можна почерпнути в прекрасних дослідженнях Владислава Матлаковський (Władysław Matlakowski) та Казимира Мокловського (Kazimierz Mokłowski) з кінця ХІХ, початку ХХ ст.  Владислав Матлаковскі, хірург, етнограф та дослідник архітектури і народного мистецтва Підгалля. У 1982-му році опублікував свою працю «Budownictwo ludowe na Podhalu» (Народне будівництво на Підгаллі), а в 1901-му – «Zdobienie i sprzęt ludu polskiego na Podhalu» (Декорації і предмети побуту у поляків Підгалля). Казимир Мокловський, польський архітектор і мистецтвознавець, який пізніше жив і працював у Львові, у 1903-му році опублікував працю «Sztuka Ludowa w Polsce» (Народне мистецтво в Польщі).  Ці три праці містять ретельні описи та багато ілюстрацій різноманітних елементів архітектури та прикладного мистецтва цього регіону.

Сволоки в народній архітектурі галицьких горян

Незважаючи на те, що історично розетки були поширені у багатьох регіонах України та Польщі, на сьогоднішній день вони найбільше асоціюються з культурою карпатських горян Галичини, в якій вони найкраще збереглися, особливо в народній архітектурі, виробах з дерева та предметах побуту гуцулів, бойків, лемків та гуралів. Тому в українській мові існують також назви «гуцульська розетка», «бойківська розетка», а у польській, відповідно, «rozeta podhalańska» (підгальська розетка), та «rozeta góralska» (гуральська розетка).

Gwiazdy– шестипелюсткова розетка та 7 переплетених розеток, знайдені в Підгаллі

Гуральські хати

Підгалля – регіон в польських Татрах, який населяють горяни, відомі, як гуралі. Владислав Матлаковський у своїй книзі «Zdobienie i sprzęt ludu polskiego na Podhalu» пише, що «gwiazda» («зірка» – ще одна назва розетки у польській мові) «найпоширеніший і найбільш характерний орнамент у Підгаллі: її можна побачити всюди, та найчастіше – на кожному сволоці». І дійсно у цій, а також і у іншій його книзі «Budownictwo Ludowe na Podhalu» зірку можна побачити на ілюстраціях таких предметів, як вішалки для ложок, стільці, кужелі, притолоки, та найчастіше – на сволоках.

Сторінки з двох книг Владислава Матлаковського про народну архітектуру в Підгаллі із зображеннями розеток на сволоках

Зразки старих сволоків із розетками з Підгалля можна й досі зустріти у Польщі, особливо у музеях під відкритим небом, у яких збережена місцева народна архітектура.

Сволоки з розетками зі старих хат Підгалля. Перша з них була знайдена у Оравському етнографічному парку-музеї в Польщі (https://sosreb.wordpress.com)

Гуцульські, бойківські та лемківські хати

Гуцули, бойки та лемки населяли території Карпат сучасної України та східної Польщі. У цих гірських жителів, подібно, як і у гуралів, розетка зустрічалася в архітектурі та народному ремеслі.

Зображення гуцульського сволока з розетками в книзі Мокловського «Sztuka Ludowa w Polsce»
Малюнок гуцульської хати з розетками на сволоку
З гуцульського села Криворівня (фото належить: dryma.net)

Старовинний зразок розетки на сволоці, датований 1681-м роком, можна побачити у лемківській хаті у Музеї Народної Архітектури у Сяноці (Польща).

Фото належить: https://commons.wikimedia.org/wiki/File:FoL_Sanok_1681.jpg

Доказом того, наскільки поширеними були розетки у народній архітектурі гірських жителів Карпат, є Львівський музей народної архітектури та побуту, у якому зберігаються зразки архітектури гуцулів, бойків та лемків. Тут їх можна зустріти по всьому музею, включаючи сволоки в хатах. Не дарма розетка зображена на логотипі музею.

Розетки на балці у бойківській хаті (1860). Зараз знаходиться у музеї під відкритим небом у Львові
Розетка на балці у бойківській хаті, яка згодом була переобладнана в маслобійню. Зараз знаходиться у музеї під відкритим небом у Львові.
Розетки вирізьблювали не лише на балках, але й на інших частинах будівлі, та на різних об’єктах, як можемо бачити в Львівському музеї народної архітектури та побуту.

Сволоки в ренесансних будівлях Львова

В книзі Казимира Мокловського «Sztuka Ludowa w Polsce» знаходимо ілюстрації не лише з карпатських хат, але й із львівських будинків, на яких зображені розетки, та інші солярні символи, часто разом із датою зведення будинку та релігійними символами.

Розташування балок на стелі міщанських будинків у ХV (?), XVI та XVII століттях. З книги Казимира Мокловського «Sztuka Ludowa w Polsce»
Сторінка з книги Казимира Мокловського «Sztuka Ludowa w Polsce»

На щастя, ці автентичні різьблені балки з часів Ренесансу, про які пише Мокловський, досі утримують стелі будинків у історичному центрі Львова. Багато з них є у відкритому доступі, оскільки знаходяться головним чином у магазинах, ресторанах та музеях.

Нижче наведено декілька найкращих місць, де їх можна побачити:

Магазин «Open Store», Львів, вул. Федорова, навпроти Домініканського собору

Вул. Федорова 2, на розі вул. Вірменської

Магазин народного одягу та сувенірів на площі Ринок 37

Палац Бандінеллі на площі Ринок 2, збудований у 1589 р.

Стеля першого поверху
Стеля головної зали на другому поверсі

Позначення року реставрації будинку у 1712-му році

Сволоки у віллах закопанського стилю

Розетка, як символ, поширений у гуралів, користувалася популярністю також і в архітектурі та дизайні вілл гуральського стилю. Закопанський стиль виник у кінці ХІХ-го століття, коли архітектор Станіслав Віткевич, відмовившись від чужих стилів в будівництві, який починав набирати популярності на лижних курортах Закопаного, використав традиційний підгальський архітектурний стиль, збагачений елементами модерну. Нові вілли в закопанському стилі містять сволоки з чудернацьким різьбленням, в центрі яких зображені розетки, як наприклад Вілла Окша (Villa Oksza, збудована Віткевичем в 1894-му році, зараз – мистецька галерея), або готель Вілла Орла (Villa Orla, збудована в 1901-му році.) Однак на цей час розетка вже втратила своє символічне значення «громового знака», і залишилася лиш декоративним елементом, віддзеркалюючи місцеву культуру.

Сволоки з розетками в віллах закопанського стилю

Знак з минулого

Навіть сьогодні розетка досить популярна як декоратвний символ. Її можна побачити на логотипах музеїв та польської пивоварні Ursa Maior, часто її зображають на аксесуарах та сувенірах з народними мотивами. Mожливо історія та автентичне значення цього давнього символу вже забулися, але розетка досі процвітає в Галичині, що свідчить про важливість, яку вона колись мала для народу цього регіону.

Отож, коли наступного разу ви зайдете у карпатську хату, ренесансний будинок у Львові, або віллу в Закопаному, гляньте вгору. Якщо вам пощастить, ви побачите автентичний зразок цього стародавнього містичного символу.

Переклад: Оксана Карпа

Джерела:
Six Petal Rosette
Traditional Design of the Lublin Region – Popular Motifs
Władysław Matlakowski, Budownictwo ludowe na podhalu1892
Władysław Matlakowski, Zdobienie i sprzęt ludu polskiego na Podhalu, 1901

Kazimierz Mokłowski, Sztuka Ludowa w Polsce, 1903

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *