Орієнтуючись за минулим. Історичне вуличне маркування в Перемишлі

На будинках Перемишля у Польщі нерідко можна побачити дві, три, а то й чотири адресні таблички, які відносяться до різних часових періодів та режимів: Австрійської імперії, міжвоєнної Польщі, Польщі часів комунізму, та сучасної Польщі. Причиною цього є той факт, що у Польщі ніколи не вживали заходів для усунення польських написів з міського простору, як це робилося совітами, наприклад, у Львові. Окрім того, за винятком кількарічного періоду нацистської окупації, державною мовою у місті завжди була польська, на відміну від східної Галичини, де зараз офіційною мовою є українська.

Тому, кожного разу, коли новий режим перейменовував вулицю, або запроваджував нові правила маркування вулиць, нова табличка, як правило, прикріплювалася збоку, біля старої. В результаті цього у Перемишля можна знайти незліченну кількість історичних табличок.

Деякі з них залишаються актуальними і до сьогодні, однак доволі багато з них відображають назви, які вже десятки років, як застаріли.

Особливо це стосується металевих табличок з часів Австрійської монархії, які можна побачити по всьому місту. Вони, до речі, схожі на ті довоєнні таблички, які можна знайти і в інших містах колишньої Австрійської монархії, наприклад у Львові (хоча і не багато) та у Відні.

Наприклад, вулиця Bisk. A. Radylowskiego (вул. Єпископа Антонія Радиловського) більше не існує, а от табличка з написом – так. Сьогодні вулиця носить назву ul. Komisji Edukacji Narodowej (вул. Комісії народної освіти).

А на вулиці Stanisława Leszczyńskiego (Станіслава Лещинського) досі висить табличка з назвою ul. Króla Leszczyńskiego (вул. Короля Лещинського). Під час німецької окупації (1941 – 1944) вулиця мала назву Radetzkystrasse (Радецького), а з 1944 року ul. Stanisława Leszczyńskiego.

На вулиці Chopina (Шопена) можна й досі знайти табличку часів до першої світової війни з назвою ul. Zielona (вул. Зелена). З 1880 р. по 1881 р. ця вулиця носила назву Podzamcze Górne (Підзамче Гурне); з 1881 р. по 1918 р. – ul. Zielona); з 1918 р. по 1939 р. – ul. Chopina; з 1941 р. по 1944 р. (час німецької окупації) – Parkstrasse (Паркова); а з 1944 р. до сьогодні – вул. Chopina.

Photo credit: Piotr Michalski

На ul. Łukasińskiego (вул. Лукасінського) досі висить табличка з назвою ul. Szpitalna (вул. Шпитальна), яка була актуальною в 1895 – 1932рр. З 1932 по 1939 вона називалася ul. Łukasińskiego; під час німецької окупації (1941-1944) Lukasinskistrasse; а з 1944 – Łukasińskiego.

Автор фотографії: Piotr Michalski

Ul. Kaciubka сьогодні ul. Świętego Józefa.

Ця вілла має не лише стару вуличну табличку, але й власну назву – Villa Marya (вілла Марія).

Співіснування табличок різних епох

Поряд з довоєнними металевими табличками, можна побачити і інші вуличні знаки: вуличні ліхтарі, вмонтовані на стіну з номерами будинків і назвами вулиць, блакитні таблички ери комунізму та нові кобальтово-сині таблички.

На цьому будинку три будинкові номери та один конскрипційний номер (No. 112). Після конскрипційного номера найстарішою є металева табличка над входом. Пізніше йде настінний ліхтар зліва, і, нарешті, табличка часів комунізму справа.
Вигляд зсередини настінного ліхтаря з номером будинку і назвою вулиці.
Фото зліва містить також сліди колишніх настінних написів
Після реставрації дверей на нове вікно зверху був доданий номер VI. На мою думку це було зроблено тому, що цей номер був на оригінальному вікні. У Відні в часи Австрійської монархії римськими цифрами позначали будинки євреїв, в той час, як решту будинків нумерували арабськими цифрами. Ймовірно, так було і в цьому випадку, оскільки будинок розташований якраз навпроти колишньої синагоги.
Коли фасад цього будинку перефарбовували, а двері реставрували, довоєнну табличку з номером, яка була раніше над дверима, перенесли на стіну збоку, поруч з відновленим міжвоєнним номером (чи його копією) і сучасною табличкою. Зверніть увагу, що номер будинку (в оригіналі написано street number, але це не так) також вилитий в металі на ґратках вікна. Цікаво, що це номер 30А, а не 32.

Елементи архітектури

Назви вулиць і номери будинків вписувалися в архітектуру будівель. Наприклад це красиве віконне скло з написом назви вулиці. На склі справа мало б бути написано «Dworskiego» – друга частина назви вулиці, яка і досі носить назву Aleksander Dworski (Александра Дворського). Що ще цікаво: вікно з написом містить на собі слід від війни: в нижньому лівому куті, здається, видно слід від кулі часів котроїсь із воєн. Та, на щастя, вікно не розбилося і міцно тримається вже більш ніж сторіччя.

Збоку біля дверей досі знаходяться ще дві таблички з назвами вулиці, одна з міжвоєнного періоду, а інша з часів комунізму. Але це ще не все…

Конскрипційні номери

Всередині захований ще один знак, найстаріший з усіх – конскрипційний номер.

Конскрипційні номери були введені для того, щоб австрійський імперський режим міг вести підразхунок всіх придатних до служби у війську чоловіків. У цей спосіб нумерували будинки доти, поки у 1871 році в Австрійській імперії не було запроваджено послідовну нумерацію будинків і офіційні назви вулиць.

Конскрипційні номери всередині будинків непросто знайти у Львові (я бачила лише один), однак у Відні деякі з них ще залишилися.

L.K. = Liczba konskrypcyjną

Окрім описаних вище, я натрапила на ще один зразок внутрішнього конскрипційного номера в Перемишлі.

Екскурсія в минуле

В цілому десь з пів дюжини різних видів вуличних табличок, походження яких сягає ХІХ ст. досі прикрашають будівлі Перемишля. Однак замість того, щоб допомагати нам орієнтуватися в місті, як вони це робили колись, тепер вони допомагають нам орієнтуватися в історії міста. Кожна табличка сьогодні є ключем до розгадки минулого, нагадуванням про інші часи та режими, інші політичні напрямки на соціальні порядки, іншу естетику та інший світ.

Написала Арета Ковальська
Переклала Оксана Карпа

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.