На будинках Перемишля у Польщі нерідко можна побачити дві, три, а то й чотири адресні таблички, які відносяться до різних часових періодів та режимів: Австрійської імперії, міжвоєнної Польщі, Польщі часів комунізму, та сучасної Польщі. Причиною цього є той факт, що у Польщі ніколи не вживали заходів для усунення польських написів з міського простору, як це робилося совітами, наприклад, у Львові. Окрім того, за винятком кількарічного періоду нацистської окупації, державною мовою у місті завжди була польська, на відміну від східної Галичини, де зараз офіційною мовою є українська.
Тому, кожного разу, коли новий режим перейменовував вулицю, або запроваджував нові правила маркування вулиць, нова табличка, як правило, прикріплювалася збоку, біля старої. В результаті цього у Перемишля можна знайти незліченну кількість історичних табличок.
Деякі з них залишаються актуальними і до сьогодні, однак доволі багато з них відображають назви, які вже десятки років, як застаріли.
Особливо це стосується металевих табличок з часів Австрійської монархії, які можна побачити по всьому місту. Вони, до речі, схожі на ті довоєнні таблички, які можна знайти і в інших містах колишньої Австрійської монархії, наприклад у Львові (хоча і не багато) та у Відні.
Наприклад, вулиця Bisk. A. Radylowskiego (вул. Єпископа Антонія Радиловського) більше не існує, а от табличка з написом – так. Сьогодні вулиця носить назву ul. Komisji Edukacji Narodowej (вул. Комісії народної освіти).
А на вулиці Stanisława Leszczyńskiego (Станіслава Лещинського) досі висить табличка з назвою ul. Króla Leszczyńskiego (вул. Короля Лещинського). Під час німецької окупації (1941 – 1944) вулиця мала назву Radetzkystrasse (Радецького), а з 1944 року ul. Stanisława Leszczyńskiego.
На вулиці Chopina (Шопена) можна й досі знайти табличку часів до першої світової війни з назвою ul. Zielona (вул. Зелена). З 1880 р. по 1881 р. ця вулиця носила назву Podzamcze Górne (Підзамче Гурне); з 1881 р. по 1918 р. – ul. Zielona); з 1918 р. по 1939 р. – ul. Chopina; з 1941 р. по 1944 р. (час німецької окупації) – Parkstrasse (Паркова); а з 1944 р. до сьогодні – вул. Chopina.
На ul. Łukasińskiego (вул. Лукасінського) досі висить табличка з назвою ul. Szpitalna (вул. Шпитальна), яка була актуальною в 1895 – 1932рр. З 1932 по 1939 вона називалася ul. Łukasińskiego; під час німецької окупації (1941-1944) Lukasinskistrasse; а з 1944 – Łukasińskiego.
Ul. Kaciubka сьогодні ul. Świętego Józefa.
Ця вілла має не лише стару вуличну табличку, але й власну назву – Villa Marya (вілла Марія).
Співіснування табличок різних епох
Поряд з довоєнними металевими табличками, можна побачити і інші вуличні знаки: вуличні ліхтарі, вмонтовані на стіну з номерами будинків і назвами вулиць, блакитні таблички ери комунізму та нові кобальтово-сині таблички.
Елементи архітектури
Назви вулиць і номери будинків вписувалися в архітектуру будівель. Наприклад це красиве віконне скло з написом назви вулиці. На склі справа мало б бути написано «Dworskiego» – друга частина назви вулиці, яка і досі носить назву Aleksander Dworski (Александра Дворського). Що ще цікаво: вікно з написом містить на собі слід від війни: в нижньому лівому куті, здається, видно слід від кулі часів котроїсь із воєн. Та, на щастя, вікно не розбилося і міцно тримається вже більш ніж сторіччя.
Збоку біля дверей досі знаходяться ще дві таблички з назвами вулиці, одна з міжвоєнного періоду, а інша з часів комунізму. Але це ще не все…
Конскрипційні номери
Всередині захований ще один знак, найстаріший з усіх – конскрипційний номер.
Конскрипційні номери були введені для того, щоб австрійський імперський режим міг вести підразхунок всіх придатних до служби у війську чоловіків. У цей спосіб нумерували будинки доти, поки у 1871 році в Австрійській імперії не було запроваджено послідовну нумерацію будинків і офіційні назви вулиць.
Конскрипційні номери всередині будинків непросто знайти у Львові (я бачила лише один), однак у Відні деякі з них ще залишилися.
Окрім описаних вище, я натрапила на ще один зразок внутрішнього конскрипційного номера в Перемишлі.
Екскурсія в минуле
В цілому десь з пів дюжини різних видів вуличних табличок, походження яких сягає ХІХ ст. досі прикрашають будівлі Перемишля. Однак замість того, щоб допомагати нам орієнтуватися в місті, як вони це робили колись, тепер вони допомагають нам орієнтуватися в історії міста. Кожна табличка сьогодні є ключем до розгадки минулого, нагадуванням про інші часи та режими, інші політичні напрямки на соціальні порядки, іншу естетику та інший світ.
Написала Арета Ковальська
Переклала Оксана Карпа