«Ballada o świętym Mikołaju» (Балада про Святого Миколая) — це красива пісня про сумну долю лемків, які у 1944-46рр. були насильно переселені з землі своїх предків до радянського союзу, а у 1947 під час операції «Вісла», до західних та північних областей Польщі.
Як бачимо у кліпі цієї пісні, у південно-східній Польщі ще досі є залишки домів, церков і цвинтарів лемків, які там жили.
Балада про Св. Миколая
(переклад з польської)
У розстріляній хаті
Розпалив вогонь,
З поламаних печей
Bиніс гарячий попіл пісень.
Натягнув на тріски гонтів
Блакитну палатку неба
Буду наново малювати село в долині.
Святий Миколаю, скажи як тут було,
Які пісні співано.
Де паслися коні.
А він не хоче зі мною говорити польською
Із випалених зіниць тільки дощі пливуть.
Гей, сліпче,
Навчу свою дитину по-лемківськи
Будете разом жебрати в мальованих селах.
Святий Миколаю, скажи як тут було,
Які пісні співано
Де паслися коні.
Ballada o Sw. Mikołaju
W rozstrzelanej chacie
Rozpaliłem ogień,
Z rozwalonych pieców
Pieśni wyniosłem węgle.
Naciagnałem na drzazgi gontów
Błękitną płachtę nieba
Będę malować od nowa wioskę w dolinie.
Święty Mikołaju, opowiedz jak tu było,
jakie pieśni śpiewano
Gdzie się pasły konie.
A on nie chce gadać ze mną po polsku
Z wypalonych źrenic tylko deszcze płyną.
Hej ślepcze
Nauczę swoje dziecko po łemkowsku
Będziecie razem żebrać w malowanych wioskach.
Święty Mikołaju, opowiedz jak tu było,
jakie pieśni śpiewano
Gdzie się pasły konie.
Це сучасна пісня. Слова написав Анджей Вєжбицький (Andrzej Wierzbicki).
Вперше я почула цю пісню у виконанні польського фольк-гурту Orkiestra Sw. Mikolaja (Оркестр Святого Миколая). Вони назвали свій гурт в честь цієї балади, оскільки, як вони пояснили на їхньому веб-сайті, «завдяки пісням лемків, які колись мешкали в східних польських Карпатах, ми зрозуміли, що музика зі старих сіл може бути модною і захоплюючою для сучасного слухача. З того часу ми зосереджуємо нашу діяльність на всьому, що стосується фольклору, особливо на тому, що було приречене на забуття, та все ж здатне надихати і збагачувати сучасну культуру.»
«Ballada o świętym Mikołaju» у виконанні Orkiestra Sw. Mikolaja
Про свої подорожі по лемківських краях, група пише наступне:
«Проходи [по Низькому Бескиду в горах Бескидах] – це наче подорож у часі. Мапи цих гір всіяні місцями, від яких не залишилося нічого, окрім назв. Однак, якщо читач все ж вирішить піти туди і відшукати таке місце, то він помітить обриси колишніх полів, великі шляхи, здичавілі сади і занепалі погреби».
«Він потрапить у село, якого більше не існує. Етнографи, звичайно, знають про тих, хто колись тут мешкав, проте вони не в змозі пояснити, як це, побувати в селі, яке зникло пів сторіччя тому. Для того, щоб якось це пояснити, учасники майбутнього «оркестру», а також їхні слухачі зібралися біля багаття і співали лемківських та бойківських пісень, мелодії яких, разом з не до кінця зрозумілими словами, здатні замінити цілий підручник з етнографії».
За час свого довгого існування гурт записав і виконує багато лемківських пісень (разом з бойківськими, гуцульськими, українськими та польськими), які доволі маловідомі, чим справді рятує їх від забуття. Хоча гурт і інтерпретує ці пісні по своєму, їм все одно вдається зберегти їхню автентичність, а також передати емоції пісень і атмосферу цієї культури.
Ось до прикладу, одна з моїх улюблених лемківських пісень (запис з Дніпра, 2011 р.)
Автор: Арета Ковальська
Переклад: Оксана Карпа
