Перша водопровідна система у Львові була побудована в 1407 році. Німець Петер Штечер був відповідальний за розробку планів будівництва водозбірників та водопровідних труб. Оскільки інформація про прокладання труб була строго засекречена, жодних документів з точним розташуванням ранніх об’єктів водопостачання не знайдено. Перші водозбірні скоріше за все знаходились на Личаківських пагорбах, у східній частині Львова.
Водозбірник розташований на крутому схилі пагорбу в парку Погулянка. Гостролуке склепіння, використання ламаного каменю замість оброблених блоків, як на фасаді, свідчення архівних джерел, – все це дає змогу припустити, що у 1839 році було тільки збудовано фасад і відремонтовано склепіння давнього водозабору, імовірно того самого, який згадується під 1407 роком. 
“Водозбірник є глибоко врізаним у схил, фасад по боках підпирають два масивні контрфорси, прикрашені рельєфними зображеннями морських німф-нереїд у вигляді напівжінок-напівриб, що тримають у руках дари моря: мушлі та гілки коралів. Автором цих алегорій стихій води, за припущенням мистецтвознавця Юрія Бірюльова, був львівський скульптор Пауль Ойтеле (1804-1889). Фасад і рельєф було створено у 1839 році. Саме цю дату вирізьблено на замковому камені склепіння комори, куди можна потрапити через вузьку арку вхідного отвору”, згідно статті Водозбірник на Погулянці.
Джерело, яке постачало воду в цистерну, називалося Венглінське, перша згадка про нього датується 1407 роком. Це було одне з найважливіших джерел Львова. Воно забезпечувало питною водою чотири фонтани на Ринковій площі навколо ратуші та кілька сусідніх вулиць.
Джерела:
Погулянка, початок 1950-х років
Водозбірник на Погулянці.
