Рава руська, польська, єврейська

Юлія КОРИЦЬКА-ГОЛУБ Зазвичай все, що лишається в пам’яті випадкових гостей Рави-Руської, – це строкаті будинки вздовж жвавої траси, годинникова вежа і головна площа, яку ділять літні кафе, гойдалки та пам’ятник захисникам міста у 1941-45 роках. Кольори надто яскраві, реклами на фасадах забагато, доброї дороги, крім основної «М09» до кордону, немає. […]

Read More

Історія дрогобицької цегельні на Заліссі

Григорій Сивохіп В Дрогобичі на Заліссі збереглась до цього часу єдина з п’яти кільцевих печей для обпалювання цегли, які працювали в післявоєнний період. Це – унікальна інженерна споруда конструкції німецького інженера Фрідріха-Едуарда Гофмана (Friedrich Eduard Hofmann, 1818-1900). Він у 1857 р. блискуче вирішив інженерну проблему – винайшов безперервно діючу глинообпалювальну піч, […]

Загублені в морі бруківки: Львівські каналізаційні люки та водостічні решітки

Щоб віднайти сліди довоєнного минулого Львова, не слід забувати час від часу дивитися собі під ноги. І справді, у нас під ногами лежать сотні люків від каналізаційних, чи водостічних мереж, які служать місту ще з довоєнних часів. Ці, вилиті з металу плити, ще з часів австрійського і польського панування приховують […]

Старі маркувальні таблиці для гідрантів та клапанів у Львові

Маркувальні таблиці, що інформують про місця розташування гідрантів і клапанів, легко зауважити по усьому Львові. Їх кріпили до фасадів будинків для легкого знаходження навіть за умов заболочених чи засніжених доріг. З’явились ці таблиці з впровадженням сучасної каналізації та водогону, тобто більшість походить з австрійських часів, проте деякі трапляються і з […]

Довоєнні назви вулиць та їх позначення у Львові

Зважаючи на те, як часто у Львові змінювалися назви вулиць та офіційні мови, можна лише дивуватися, як ми ще досі знаходимо по всьому місті таблички з назвами вулиць з попередніх епох.  Та, насправді, з довоєнних польськомовних адресних табличок залишилось досить багато (іноді буквально схованими під шаром фарби, або штукатурки) по […]

Як ремонтували дороги у Станиславові сто років тому

Наталія Храбатин Як і сьогодні, сто років тому очільники міста, безумовно, хотіли бачити Станиславів затишним і доглянутим, тобто, як тепер кажуть, європейським. Ще молодший син Андрія Потоцького Йосип (1673-1751 рр.), ставши власником міста у 1691 році, планував викласти вулиці річковим каменем. І це йому частково вдалося. Про це свідчить те, […]

Візенберг: тіні галицької Німеччини

Краєзнавчо-туристичний портал “Край” Наприкінці ХVІІІ століття внаслідок поділу Польщі Галичина потрапила під австрійську корону. Одним з наслідків цього геополітичного здвигу стала програма заселення наших земель німецькими колоністами – в такий спосіб австрійська влада вирішила підняти економіку відсталого на той час краю і частково здійснити його германізацію. Німецькі мігранти отримували своєрідний стартовий […]

Хто і як розбудовував Станиславів сто років тому

Наталія Храбатин На будівельників попит був завжди, й в усі часи цей фах давав заробити на кусень хліба з маслом. Чудові станиславіські будівлі, декотрі навіть гордо названі іменами власників Басса, Гаусвальда, Гравера, насправді, окрім архітекторів, мають ще й інших авторів – будівельників, імена яких годі шукати в архівах. А як […]

Софія Батицька: Львів’янка, яка стає Міс Полонією та відомою актрисою

Софія Батицька (1907 – 1989) народилася в родині львівського адвоката Євгена Батицького. Сім’я Батицьких була заможною, їм належав палац Туркулів-Комелло. У цьому замку пройшла юність чарівної львів’янки Софії Батицької — міс Полонії – 1930, віце-міс Європи, міс Парамаунт, актриси театру і кіно. Палац Туркулів-Комелло: Дім, де пройшло дитинство Софії Батицької […]

Ковалі старого міста: Хто і як працював з металом у Станиславові сто років тому

Наталія Храбатин В Україні коваль завжди був шанованою людиною. Високий соціальний статус ковальського ремесла закономірний: у свідомості людини до індустріальної епохи обробка металу взагалі межувала з магією, з таємним знанням. Від коваля значною мірою залежало саме виживання спільноти, тож не випадково український фольклор часто зображає його чарівником або могутнім богатирем, […]

До історії дрогобицького слюсарства

Григорій Сивохіп Невблаганний плин часу забирає з міського простору залишені нашими предками атрибути давнього минулого, якими ми зараз пишаємось, які з гордістю показуємо гостям міста. Ще дотепер милують око сучасника збережені давні будівлі, які ніколи не повторюють одна одну. Явним дисонансом є будівлі, створені в 50-літній радянський період жодної, достойної […]