Наталія Храбатин У міжвоєнному Станиславові не автомобіль, а саме ровер став не розкішшю, а засобом пересування. Тогочасна реклама закликала: «Кожен робітник і ремісник повинен мати добрий ровер з легким бігом…». І справді, в Станиславівському воєводстві на 1938 рік було зареєстровано біля 30 тисяч роверів, що значно більше, ніж усіх інших […]
Read More
Наталія Храбатин Як і сьогодні, сто років тому очільники міста, безумовно, хотіли бачити Станиславів затишним і доглянутим, тобто, як тепер кажуть, європейським. Ще молодший син Андрія Потоцького Йосип (1673-1751 рр.), ставши власником міста у 1691 році, планував викласти вулиці річковим каменем. І це йому частково вдалося. Про це свідчить те, […]
Наталія Храбатин На будівельників попит був завжди, й в усі часи цей фах давав заробити на кусень хліба з маслом. Чудові станиславіські будівлі, декотрі навіть гордо названі іменами власників Басса, Гаусвальда, Гравера, насправді, окрім архітекторів, мають ще й інших авторів – будівельників, імена яких годі шукати в архівах. А як […]
Наталія Храбатин В Україні коваль завжди був шанованою людиною. Високий соціальний статус ковальського ремесла закономірний: у свідомості людини до індустріальної епохи обробка металу взагалі межувала з магією, з таємним знанням. Від коваля значною мірою залежало саме виживання спільноти, тож не випадково український фольклор часто зображає його чарівником або могутнім богатирем, […]
